Без англійської можна спокійно жити
 Урядова гаряча лінія 1545



В гостях у «кукушки» або День Європи на Володимиреччині

А  ви ще пам’ятаєте про одне з чудес Рівненщини, яке все ще бореться за право на життя на території Володимиреччини? Мова, звісно,  про славнозвісну вузькоколійку Антонівка-Зарічне, замах  на функціонування якої вже десятки разів робили шукачі бурштинових скарбів, для яких, певно, то – найбільше чудо. І доки титулована залізниця – до речі, найдовша вузькоколійна у Європі – все ще неквапом курсує від Антонівки до Зарічного, якось пробираючись між залишками небезпечних копалень та повсякчас балансуючи між рішенням Укрзалізниці щодо закриття маршруту та необхідністю в існуванні для жителів віддалених сіл, побачити та відчути на собі романтику вузькоколійки поспішають іноземні туристи.

12718213_870725943054673_8915235854643728211_n

 Так, 12 квітня група поціновувачів раритетних залізниць ризикнула проїхати повним маршрутом «кукушки». 13 представників з Англії, Австрії, Німеччини, Словаччини, Чехії, Польщі, Франції, які є членами неурядової міжнародної організації «Асоціація збереження історії залізниць України», у супроводі працівників відділу культури та туризму райдержадміністрації з самого ранечку вирушили зі станції «Антонівка». Упродовж подорожі вони зупинялися на станціях маршруту, де для гостей заздалегідь були організовані теплі гостини – з короваєм та жайворонками-веснянками від Городецької «Берегині», традиційними поліськими частуваннями, колоритним фольклором від Хиноцького «Надвечіря» та Малотелковицьких жіночок-аматорів, художніх колективів районного Будинку культури з запальними музиками, сувенірами ручної роботи – усе, щоб частинка подорожі вузькоколійкою, що пролягає через Володимиреччину, була для гостей максимально пізнавальною. Але про все по порядку.

13015528_870725963054671_8205796799426859701_n12974322_870384533088814_506422313765403522_n DSCN1262

 

Історія візиту

А все почалося із Міжнародного  форуму Карпатських вузькоколійок, присвяченому проблемам та перспективам діяльності вузькоколійних залізниць Європи, який відбувся у грудні минулого року. Із представниками Румунії, Польщі, Угорщини та України тоді тісно спілкувалися начальник управління культури і туризму Рівненської ОДА Ярослав Мельник та тоді ще майбутня очільниця відділу культури та туризму райдержадміністрації Людмила Босик. Далі – пряма мова.

– Певно, все почалося з Міжнародного форуму вузькоколійок, на який я поїхала на запрошення організаторів, – ділиться Людмила Василівна. – Там, у спілкуванні з такими ж людьми, що вболівають за збереження та розвиток таких унікальних залізничних об’єктів, як і наша «кукушка», і виник сам план відвідин нашого «дива» іноземними гостями. А це вже, хай і невеличкий, та все ж поштовх для розвитку туристичного потенціалу нашої вузькоколійки та інфраструктури навколо неї. І от сьогодні маємо практичне втілення того, про що говорили тоді.

12366232_1246194872063224_5424980177769906888_n

Враження від візиту

А вражень було багато. В усіх. У провідниць «кукушки» та  працівників культури, які долучилися до естетичного  наповнення туристичної подорожі гостей – від емоційного спілкування з іноземцями, де мовний бар’єр не є перепоною для розуміння, у туристів – від теплої зустрічі та змістовного неочікуваного дозвілля, у представників місцевої та обласної преси – від усього загалом. До речі, серед туристів-іноземців двоє володіли українською мовою та  були перекладачами для групи. Як для іноземців, рівень знання української дуже високий. Стомлені тривалою подорожжю, гості все ж не полишали захоплено розглядати місцеві краєвиди та спілкування з учасниками фольклорних колективів. Тож у невеличкому вагончику, який повільно чимчикував до кінцевої, стояв надзвичайний гамір – фольклорні пісні розбавлялись враженими перегуками польською, німецькою, французькою мовами. Ось деякі відгуки.

DSCN1275

Роберт Ружек, Словаччина:

  • Подорожую на таких залізницях вже не вперше, та й в Україні я теж вже не вперше. З такими турами я бував і в інших країнах, проте сьогодні мені дуже сподобалася зустріч з людьми. Такої зустрічі, як нам сьогодні організували тут, у мене ще не було. Цікавлюсь такими речами, бо маю і вдома такі ж залізничні полотна, залізниці, що, до речі, дуже люблю. Мені цікаво не лише подорожувати такими залізницями, а й дізнаватися про культуру, щоденний побут  людей, які тут живуть. Мені дуже сподобалося. Спасибі організаторам.

Фабріс Лену, Франція:

  • Враження лише позитивні. Мені дуже сподобався наш тур вузькоколійкою. Я вже не вперше в Україні, але в Антонівці ще не був. У вас чудова залізниця, чудова природа і гарні люди. Дуже вразили зустрічі ваших колективів у національному вбранні. Думаю, я ще сюди повернуся. У жовтні точно буду в Україні.

Вольфрам Венділін, Австрія:

  • Усі ми маємо спільне захоплення – залізницями. Також ми є членами неурядової міжнародної організації «Асоціація збереження історії залізниць України». Тож свої кошти і час ми теж вкладаємо у такі проекти. Власне, я дуже багато спілкуюся з українцями (Вольфрам і був одним з перекладачів – авт.) – і це ще одна з переваг таких подорожей. Бо ж ми не лише подорожуємо залізничним транспортом, але й вивчаємо культуру, звичаї, навіть мову місцевого населення. Я заздалегідь готуюся до таких поїздок, розробляю словникові мінімуми  – щоб кожен, хто подорожує отак, міг ще й банально замовити щось у кафе чи магазині українською. Нас не лякає дискомфорт, бо ми знаємо, на що йдемо. Хоч ці подорожі стомлюють, проте лишають багато позитивних емоцій. І сувенірів – як от ці запашні мішечки з травами Полісся. А такий супровід подорожі у нас вперше за довгий час – наші 6 років подорожей і понад 50 поїздок.

DSCN1246 DSCN1267

DSCN1252

Перспективи  

На кінцевій станції, в Антонівці гості відвідали ще й музей вузькоколійної залізниці. Дивувалися експозиціям – старим фотографіям та документам, десь порівнюючи побачене вже з набутим тотожним європейським досвідом. На завершення мандрівки начальник відділу культури та туризму Людмила Босик, яка увесь день зі своєю командою мандрувала залізницею разом з туристами та опікувалась ними, подарувала усім автентичні сувеніри та розроблені англомовні інформаційні буклети про цікаві місця Володимиреччини. Насамкінець Людмила Василівна переконала усіх у безперечному позитиві та користі таких подорожей у всіх сферах життя, і не лише Володимиреччини. За її словами, того дня «усі дороги вели не в Рим, а в Антонівку».  Також вона запросила гостей на етно-туристичний фестиваль «Бурштиновий шлях», який відбудеться наприкінці червня на цій станції. Для подальшої співпраці та обміну цікавим досвідом пані Людмила залишила усю контактну інформацію, а гості – свої враження у книзі відгуків музею. Ввечері іноземних мандрівників гостинно приймала господиня Антонівської агросадиби Людмила Мельник, а вже вранці наступного дня хлопці відбули на лінію Ковель-Камінь-Каширський, звідки згодом мали їхати на торфову залізницю Маневич та на Вигоду.

– Не варто знецінювати значимість і користь від подібних подій, хоч вони й не принесли сьогодні фінансового зиску, – ділиться враженнями начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації Людмила Босик. – Наш район має цінність, що не є мірилом грошей. Вузькоколійка – скарб, що залишить в історії і себе, і район. Досвід Польщі, як приклад збереження та популяризації діяльності подібних туристичних атракцій, вартий уваги. Вони (поляки) спочатку зайнялись відродженням та модернізацією вузькоколійок, а врешті отримують і чималі кошти від залізничного туризму. У нас багатюща культурна спадщина: храми, етнографія, фольклор, народні ремесла, літератори, історичні місця. А природа? «Де ще знайти таку красу, як в казці намальовану» – співається в пісні про Полісся. Та наразі переважає жадоба збагачення. Прикро, що можемо перейти в цьому точку неповернення.

Як ви вже зрозуміли, іноземний турист у нас не вперше. Але ми до сьогодні ними не займались належним чином. Турист – потенційний інвестор, – вже як господиня галузі культури продовжує Людмила Василівна. – Але для того треба змістовно попрацювати: налагодити комунікації, напрацювати туристичні продукти. Тому ця подія відсьогодні має стати пуском до розвитку туризму в нашому районі на належному рівні.

 Сьогодні ми зустріли гостей, як і належить поліщукам. Бо так і має бути. Гостинність – наша краща риса. Поки  збираємось в Європу, то вона, Європа, представництвом цих  людей вже прийшла до нас. Будемо «колєгуватися» (як сказав мій новий знайомий), будемо продовжувати нашу культурну співпрацю. Наші іноземні гості фактично нічого й не встигли побачити, бо зупинки на станціях тривали лише кілька хвилин. Та сьогодні я вдячна команді, яка спрацювала на «відмінно»! Все відбулось, як і планувалось ще у січні. Попереду фест із багатьма цікавинками. Тож роботи нам усім ще ой як багато!

DSCN1293 DSCN1292 DSCN1285 12994506_870376613089606_7390513885539807115_n

0
0
* Матеріали сайту дозволяється використовувати лише з посиланням (для інтернет-видань– гіперпосиланням) на www.volodrda.gov.ua

Поділитися:


1 коментар

  1. Redaktor Redaktor
    Квітень 28, 2016    

    0

    0

    Лист від одного з учасників подорожі.
    Besuch bei der Schmalspurbahn Antonivka
    Die Ukraine stand schon viele Jahre auf meiner Reiseliste, insbesondere die Schmalspurbahnen, umso erfreulicher war die Möglichkeit in einer kleinen Gruppe die 106km lange Bahn Antonivka – Zaricne zu bereisen.
    Als wir im Morgengrauen des 12.04.16 den Bahnhof Antonivka erreichten, wurden wir mit Gesang, Speisen und Getränken, gereicht durch traditionell gekleidete Frauen, herzlichst empfangen.
    Was für eine fantastische Atmosphäre!
    Wann bekommt man schon die Gelegenheit für so ein besonders Frühstück?
    Gestärkt und gut gelaunt stieg unsere Reisegruppe in den kleinen Zug.
    Beim Anblick der Sandbettung der Gleise in der verträumten Landschaft und der einzigartigen Akustik der Schienenstöße, schlägt das Herz aller Schmalspurfreunde höher!
    Für uns ist es Zeitreise in vergangene Epochen, für die Einheimischen ist die Bahn Lebensader und dient als Beförderungsmittel um Behördengänge oder Einkäufe zu erledigen.
    So wird uns schnell klar warum diese Bahn so wichtig für die Region ist und was die Menschen mit ihr verbinden.
    Während unserer Reise wurden wir von weiteren Gruppen mit Musikalischen Darbietungen, leckeren Traditionellen Speisen und Getränken herzlichst empfangen.
    Die Stimmung im Zug war sehr ausgelassen und fröhlich.
    So viel Aufmerksamkeit für uns!
    Ich bin immer noch überwältigt von diesem tollen Empfang und der großen Gastfreundschaft!
    Im Anschluss an die Bahnfahrt, bot sich die Möglichkeit das Bahnmuseum in Antonivka zu besuchen. Stolz zeigte uns der Museumsdirektor die ausgestellten Relikte und Fotos aus der Geschichte der Bahn und wir verewigten uns in dem Gästebuch.
    Schon auf dem Weg zur nächsten Reiseetappe, schrieb ich meiner Familie wie einzigartig und beeindruckend dieser Tag für mich war.
    Mich rührte die Gastfreundschaft, die herzlichen Menschen und das Bewusstsein für die Kultur und Tradition sehr! In der modernen schnelllebigen Zeit, werden diese Werte oft vergessen.
    Diese Reise hat mein Interesse an der Ukraine noch weiter geweckt und so werde ich ganz sicher wieder zu Gast sein, vielleicht sogar mit meiner Familie.
    Bis dahin teile ich meine Eindrücke und mache fleißig Werbung für dieses schöne Land.
    Auf diesem Wege möchte ich mich bei allen bedanken die zu diesem super Tag beigetragen haben.
    Jan Böttcher

Залишити відповідь


Увійти:

Реєстрація

Приєднайтесь за допомогою


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання





Жовтень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Вільні творять майбутнє

"Гаряча" телефонна лінія голови райдержадміністрації:

тел: 2-31-34

Національна Дитяча гаряча лінія Підтримай добровільне об'єднання громад Калькулятор розрахунку субсидій Програма державної підтримки Довіряй ЗСУ

"Телефон Довіри" голови райдержадміністрації:

тел: 2-43-97